Методологічні пояснення

 

Житловий фонд – це сукупність житлових приміщень у житлових будинках, гуртожитках та нежитлових будівлях.

До житлових будівель належать будинки одноквартирні, будинки з двома та більше квартирами як масової, так і індивідуальної забудови, а також гуртожитки.

До гуртожитків належать: житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних та ін.

До нежитлових будівель готелі, ресторани, кафе та подібні будівлі; офісні та торговельні будівлі; будівлі транспорту та засобів зв’язку; промислові будівлі та склади; будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення; будівлі нежитлові інші (будівлі сільськогосподарського призначення, для культової та релігійної діяльності, в’язниці, армійські казарми та ін.).

Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат, підсобних приміщень (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках) і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас – 0,3; лоджій – 0,5; засклених балконів –0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0.

 

 

Дата останньої модифікації: 23/06/2015